Інвалютні кредити: Як змусити платити боржників

ДолКредит

Наразі в Україні відбувається гостре кредитно-депозитне протистояння: з одного боку боржники, підбурювані політиками-популістами, вимагають від держави реструктуризувати їх доларові кредити за курсом 8, а окремі громадяни взагалі воліють 5.05. З іншого – банкіри заявляють, що в результаті такого кроку їм бракуватиме понад 90 млрд.грн. для обслуговування власних зобов’язань перед населенням та корпоративним сектором, направляючи таким чином суспільну думку проти позичальників. І Міністерство фінансів з цим погоджується, стверджуючи про брак таких коштів в бюджеті.

А позичальник, який, скажімо, пережив кризу 2008 року, справно сплачуючи кредити до кризи 2014 року бачить, що ситуація лише погіршується. Місячний заробіток його сім’ї як був 10 тис.грн., так і залишився, а зобов’язання по кредиту зросли з 5 тис.грн. у 2013 році до 10 тис.грн. у грудні 2014. І далі продовжують зростати, досягши у лютому 2015 року 15-18 тис.грн!
Позичальник звертається до банку з проханням перевести кредит у гривні – банк погоджується зробити це лише за поточним курсом (24 грн./дол.) та поточною іпотечною ставкою (у кращому разі 19%) замість передбачених договором 12%. Порахував позичальник – виходить треба тепер щомісяця віддавати понад 20 тис.грн. А де їх взяти? І в депресії припиняє будь-які платежі за договором.

Нещасні власники депозитів через соціальні мережі дістають зі свого боку: «Вас згубила жадібність! Погналися за малим кредитним відсотком валютної іпотеки, а ми тепер через вас не можемо отримати власні депозити». При цьому самі вкладники здебільшого мовчать, що з тих самих причин віднесли кровні на депозит під 25, а то й 30% (не всі, звичайно, але таких чимало). А потім дивуються, що їх ошукали. І звертаються до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогою: поверніть наші кошти.

І Фонд поступово повертає вкладникам гроші спільно з державними банками, на фінансування яких, між іншим, в Державному бюджеті на 2015 рік було передбачено 56 млрд.грн., з яких 20 на Фонд та 36 на рефінансування банків. Нагадаю, що для вирішення проблеми валютних позичальників банки з Мінфіном нарахували 90 млрд. грн. коштів.

До чого я веду?

Є таке поняття, як мультиплікатор державних витрат. Він показує, у скільки разів зростає дохід при збільшенні державних витрат на одиницю продукції. Або на одиницю інвестованих коштів.

На даний час кошти Фонду гарантування вкладів витрачаються наступним чином:

СхемаНБУ-ФГВ

Кошти з Державного бюджету йдуть як безпосередньо до Фонду гарантування, так і через фінансування банків, які спочатку пропускають кошти через власний фінансовий цикл.

А валютний позичальник залишається в стороні: не в змозі сплачувати повну суму, він не платить взагалі нічого.

Розглянемо варіант, якщо включити його у схему розрахунків з вкладниками.

Запропонуємо позичальнику такі умови:  його валютний кредит переводиться в гривні за курсом на час звернення, і ділиться навпіл. Половина обслуговується позичальником з незмінною діючою відсотковою ставкою упродовж 3 років (у подальшому може бути переглянута з ініціативи банку), а друга половина списується пропорційно сумі сплачених коштів без врахування відсотків.

Списану безвідсоткову різницю має компенсувати банку держава із передбачених у Держбюджеті коштів. Але тільки пропорційно оплаченому позичальником тілу кредиту. Якщо банк неплатоспроможний – то всі кошти, сплачені позичальником, та компенсаційна виплата на другу половину безпосередньо направляються до Фонду гарантування.

У випадку з нашим позичальником ситуація виглядатиме так:

Вихідні умови:

Загальна сума боргу – 40 тис.дол.США

Відсоткова ставка – 12%

Щомісячний ануїтетний платіж у валюті – 625 дол.США, з яких відсотки – 400 дол.США.

Курс долара на 01.01.2014 – 8 грн., на дату звернення – 24 грн.

Нові умови:

Загальна сума боргу – 40 тис.дол.США * 24 грн./дол.США = 960 тис.грн.

Транш до сплати під 12% річних – 480 тис.грн.

Транш до списання – 480 тис.грн.

Щомісячний ануїтетний платіж – (625 дол.США * 24 грн./дол.США)/2 = 7500 грн., з яких відсотки – 4800 грн., тіло кредиту – 2700 грн.

Сума, яка має бути профінансована з бюджету на користь банку або Фонду, дорівнює погашеній частині тіла кредиту, тобто 2700 грн.

Нове забезпечення виконання зобов’язань перед банком:

Прострочка платежу понад 3 місяці без поважних причин, а понад 6 місяців – незалежно від причин, дає право банку перевести пільговий транш у відсотковий та вимагати дострокового погашення кредиту, включаючи продаж заставного майна.
Нова схема розрахунків матиме такий вид:

СхемаНБУ-ФГВ-ВП

В результаті, ті самі кошти для виплати вкладникам Фонд може зібрати, включивши до схемуи розрахунків валютного позичальника. А державні видатки у даному конкретному випадку для виплати 10 тис.грн. коштів владнику через Фонду зменшаться майже в 4 рази – до 2.7 тис.грн[1].

Наявність пільгового 3-річного періоду з одного боку та ризик втратити житло з іншого стимулюватимуть позичальника економити власні кошти, щоб якомога більше боргу сплатити у перші три роки від дати реструктуризації. А це буде додатковим фактором покращення ліквідності банків.

[1] 7500 платить позичальник, 2500 платить держава, ще 200 грн. залишається у Фонді на інші потреби

Інші статті за темою:

Інвалютні кредити: Передумови іпотечного буму в Україні

Інвалютні кредити: Висновки

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.

Комментарии закрыты.