ОрендаСГ

ОРЕНДА СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ: УКЛАДАЄМО, ОБЛІКОВУЄМО ТА ОПОДАТКОВУЄМО

Сільськогосподарська галузь є досить специфічною діяльністю з певними нюансами, особливо якщо це стосується оренди земельних ділянок. У даній статті ми розглянемо основні нормативні вимоги при укладанні договору оренди та особливості обліку й оподаткування орендних операцій.

Сутність оренди землі

Під орендою землі розуміють договірне платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької або інших видів діяльності на певний термін.

Об’єктом оренди в даному випадку є земельна ділянка, яка перебуває у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Це можуть бути сільськогосподарські угіддя та ділянки виробничого, адміністративного чи іншого призначення.

Сторонами договору оренди є орендодавець і орендар.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, а також органи виконавчої влади і місцевого самоврядування в межах наділених повноважень, які відповідно до закону передають земельні ділянки у користування.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Взаємовідносини орендаря і орендодавця юридично підтверджуються договором оренди. Читать далее »

ОЗ-3

ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МСФЗ (Частина 3)

Як вже було зазначено у наших попередніх публікаціях, основні засоби є одним із головних активів практично будь-якого виробничого підприємства, тому що саме вони є ядром операційного процесу. Тому зовнішні користувачі фінансової звітності дуже зацікавлені в належному розкритті інформації про основні засоби.

 «Обліково-політична» інформація

Вимоги до розкриття інформації про основні засоби у звітності регламентовано МСБО 16 «Основні засоби». У примітках до фінансовій звітності слід розкривати для кожного класу основних засобів наступне:

  1. Бази оцінки, що їх застосовували для визначення валової балансової вартості;
  2. Застосований метод амортизації;
  3. Застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації.

Обрання методу амортизації та попередня оцінка строку корисної експлуатації активів є питаннями судження. Унаслідок цього розкриття інформації про прийняті методи та попередньо оцінені строки корисної експлуатації або норми амортизації надає користувачам фінансової звітності інформацію, яка дає їм змогу переглядати політику, обрану управлінським персоналом, та робити порівнювання з іншими підприємствами.

Якщо підприємство має намір чи повинно через зміну в нормативних вимогах удосконалити власну облікову політику, підприємство розкриває характер і вплив зміни в обліковій оцінці, які впливають у поточному періоді або очікується, що впливатимуть у подальших періодах. Щодо основних засобів, то розкриття такої інформації може бути результатом змін у попередніх оцінках стосовно: Читать далее »

ОЗ-2

ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МСФЗ (Частина 2)

Особливістю основних засобів є той факт, що вони використовуються у господарській діяльності протягом тривалого періоду, приймаючи участь у кількох, а той й у десятках чи сотнях виробничих циклів. По мірі фізичного та морального старіння їх вартість повинна бути перенесена на витрати періоду чи собівартість вироблюваної продукції (робіт, послуг) через механізм амортизації.

 

Сутність амортизації

 На будь-який актив підприємства, що стоїть на балансі підприємства та визначається як основний засіб, повинна нараховуватись амортизація. Згідно МСБО 16 під амортизацією розуміють систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації.

Міжнародні стандарти для визначення амортизації активів застосовують два терміни: depreciation та amortization. Перший з них як правило зустрічається у контексті систематичного розподілу на витрати вартості основних засобів, і є еквівалентом нашого терміну «знос», а другий застосовується для нематеріальних активів та фінансових інструментів. Для цілей даної статті ми приймаємо терміни амортизація та знос як еквіваленти.

Суму активу, що амортизується, слід розподіляти на систематичній основі протягом строку його корисної експлуатації.

Амортизацію визнають, навіть якщо справедлива вартість активу перевищує його балансову вартість. Зауважимо, що на відміну від вимог п.23 ПСБО 7 «Основні засоби», на період реконструкції, модернізації та консервації активу нарахування амортизації не призупиняється.

Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив чи групу активів класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, окремі методи амортизації передбачають відсутність відрахування амортизації, якщо немає виробництва. Читать далее »

ОЗ-1

ОСНОВНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МСФЗ (Частина 1)

Основні засоби є основою виробничого процесу будь-якого підприємства. Головним питанням при відображенні основних засобів є визнання активу, визначення балансової вартості, амортизаційні відрахування і коректне розкриття інформації. Дане питання відповідно до міжнародних стандартів регулює МСБО 16 «Основні засоби».

Під основними засобами слід розуміти матеріальні об’єкти, що утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей та використовуватимуться протягом більш ніж одного періоду.

МСБО 16 не застосовується до:

  • основних засобів, класифікованих як утримувані для продажу;
  • біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю;
  • визнання та оцінки активів, пов’язаних з розвідкою та оцінкою прав на корисні копалини та запасів корисних копалин, такі як нафта, природний газ та подібні невідтворювані ресурси.

Але, якщо для розробки або збереження вищенаведених активів, окрім основних засобів утримуваних для продажу, застосовуються інші основні засоби, то фахівцям з фінзвітності треба керуватися МСБО 16.

Беремо на баланс

Собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо:

  • є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до підприємства;
  • собівартість об’єкта можна достовірно оцінити.

Запасні частини та допоміжне обладнання відображаються як запаси та визнаються в прибутку чи збитку в процесі їхнього споживання. Проте основні запасні частини та резервне обладнання розглядаються як основні засоби, якщо використовуватимуться протягом більше одного періоду. Так само, якщо запасні частини та допоміжне обладнання можуть використовуватися тільки у зв’язку з об’єктом основних засобів, їх обліковують як основні засоби. Читать далее »

Державний грант в сільському господарстві: звітуємо згідно з МСФЗ правильно

grant-plant-growingПортал «ЛІГА ЗАКОН», «Вісник МСФЗ», вересень 2015

Підприємства, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, для відображення державної допомоги керуються МСБО 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу “. Але для виробників сільськогосподарської продукції, враховуючи їх специфіку, для обліку і  розкриття інформації про отримані гранти передбачені окремі положення МСБО 41 “Сільське господарство”. У даній статті ми розглянемо специфіку стандарту, а також кілька практичних ситуацій.

Визнання отриманої субсидії

Як відомо, сільськогосподарська діяльність вимагає істотних вкладень ресурсів, але при цьому вона останнім часом є фінансово привабливою галуззю. Щоб зацікавити підприємства здійснювати дану діяльність, держава надає для них пільги і субсидії, які мають багато форм, по розрізняються характером і умовами. Давайте визначимо, що ж собою конкретно представляє державна допомога.
Згідно МСБО 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу” державні гранти – це допомога держави у формі передачі ресурсів суб’екту господарювання в обмін на минуле або майбутнє дотримання певних умов, пов’язаних з операційною діяльністю даного підприємства. Вони не включають в себе форми державної допомоги, вартість яких неможливо визначити об’єктивно, а також операції з державою, які здійснюються на звичайних торгових умовах.
Дана допомога може надаватися у формі позики на пільгових умовах або у формі безповоротної фінансової допомоги.
Коли підприємству надається від держави поворотна безвідсоткова позика або позику з процентною ставкою значно нижче ринкової, підприємство отримує вигоду на суму зекономлених відсотків. Підприємство, яке отримало таку позику, має врахувати умови і зобов’язання, які були або повинні бути виконані при визначенні витрат, які, як передбачається, має компенсувати вигода від позики. Відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» підприємство отримує одночасно фінансове зобов’язання за дисконтованою вартістю і власне вигоду-грант.

Як тільки державний грант був визнаний, будь-які пов’язані з ним умовні зобов’язання або умовні активи розглядаються відповідно до МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи». Державна позика може бути безповоротною, коли держава відмовляється від права на його погашення при дотриманні певних встановлених уповноваженим органом умов.
Приклади державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств, що застосовується в світовій практиці:
1) пільгові режими оподаткування;
2) пільгове та безвідсоткове кредитування;
3) гарантовані мінімальні ціни на окремі види продукції;
4) прямі субсидії на придбання сортового насіння і породистих тварин;
5) компенсація частини витрат на закупівлю добрив і засобів захисту рослин;
6) субсидії при збиток від стихійних лих;
7) субсидії на розвиток виробничої інфраструктури;
8) відшкодування витрат на розвиток соціальної сфери села;
9) фінансування науково-дослідницької діяльності і підвищення кваліфікації кадрів у сільському господарстві;
10) інші види субсидій і гарантій.
З усього перерахованого найбільш значущими для України в останні роки були пільговий режим оподаткування у вигляді спеціального режиму оподаткування ПДВ та звільнення від сплати податку на прибуток підприємств, які перейшли на сплату фіксованого сільськогосподарського податку.

>>Завантажити>>GrantAgro_Liga(1-9-15)

ДолКредит

Інвалютні кредити: Висновки

У ситуації з валютними кредитами постраждали всі учасники фінансових відносин: позичальники, вкладники банків, банкіри, їх корпоративні й приватні клієнти та держава. Але не варто всі ризики залишати на позичальниках, які й так власним коштом забезпечували доходи банків, податки з цих доходів державі, та відсотки на депозити.

Тому ризики слід розподілити між трьома сторонами:

  • державою, яка в особі Національного банку та Уряду мала забезпечити стабільність національної валюти; і тому держава повинна взяти на себе частину витрат та додатково надати відповідні податкові пільги банкірам і позичальникам;
  • позичальником, що мав необережність взяти валютний кредит, і тепер має платити значно більшу, але посильну йому суму, ризикуючи в іншому разі втратити житло;
  • банком, який, знаючи про відсутність валютних надходжень у позичальника, все ж надав йому валютний кредит, а потім не забезпечив еквівалентну конвертацію; тому банк має змиритись зі втратою значної частини доходів, вигравши у поточній ліквідності.

Таким чином, з урахуванням обставин, викладених у статті Інвалютні кредити: Як змусити платити боржників, завдяки використанню мультиплікатора державних фінансів, передбачених Державним бюджетом на 2015 рік  56 млрд.грн. коштів для фінансування банківського сектору та Фонду, було б більш ніж достатньо щоб вирішити проблему валютних позичальників упродовж кількох найближчих років до повного погашення таких боргів. Що між іншим допоможе у короткостроковій перспективі суттєво поліпшити стан банківського сектору економіки та частково повернути довіру до банків з боку населення.

Попередні статті за темою:

Інвалютні кредити: Передумови іпотечного буму в Україні

Інвалютні кредити: Як змусити платити боржників

ДолКредит

Інвалютні кредити: Як змусити платити боржників

Наразі в Україні відбувається гостре кредитно-депозитне протистояння: з одного боку боржники, підбурювані політиками-популістами, вимагають від держави реструктуризувати їх доларові кредити за курсом 8, а окремі громадяни взагалі воліють 5.05. З іншого – банкіри заявляють, що в результаті такого кроку їм бракуватиме понад 90 млрд.грн. для обслуговування власних зобов’язань перед населенням та корпоративним сектором, направляючи таким чином суспільну думку проти позичальників. І Міністерство фінансів з цим погоджується, стверджуючи про брак таких коштів в бюджеті.

А позичальник, який, скажімо, пережив кризу 2008 року, справно сплачуючи кредити до кризи 2014 року бачить, що ситуація лише погіршується. Місячний заробіток його сім’ї як був 10 тис.грн., так і залишився, а зобов’язання по кредиту зросли з 5 тис.грн. у 2013 році до 10 тис.грн. у грудні 2014. І далі продовжують зростати, досягши у лютому 2015 року 15-18 тис.грн! Читать далее »

ДолКредит

Інвалютні кредити: Передумови іпотечного буму в Україні

Стрімка девальвації гривні в 2014 – на початку 2015 року в комплексі з рядом інших факторів призвели до руйнування третини банківської системи України. У позичальників виникли складнощі з обслуговуванням власних кредитних зобов’язань, як наслідок – мільйони громадян України були позбавлені вільного доступу до своїх заощаджень, очікуючи своєї черги від Фонду гарантування вкладів. Ще у складнішій ситуації виявились юридичні особи, втрати коштів яких на депозитних та поточних рахунках не мали жодного страхового покриття.

Мало не головним винуватцем розорення банків деякі експерти називають валютних позичальників, які набрали у 2006-2008 роках дешеві кредити, а в нинішніх кризових умовах відмовляються їх обслуговувати. Читать далее »

SvCWqanxN98

Живі гроші: Біологічні активи за МСФЗ

«Довідник економіста», серпень 2015

Однією з найважливіших галузей української економіки є сільське господарство. Це перспективний вид діяльності як для національних інвесторів, так і для закордонних. Облік результатів сільгоспдіяльності в Україні регулює національний стандарт П(С)БО 30 «Біологічні активи». Для підприємств, які перейшли до застосування МСФЗ, визначальним є МСБО 41 «Сільськогосподарська діяльність». Саме на міжнародному досвіді визнання та оцінки біологічних активів ми хочемо зупинитися

 Сільськогосподарська діяльність як обєкт обліку

МСБО 41 встановлює порядок обліку і розкриття інформації стосовно сільськогосподарської діяльності. Цей стандарт застосовується для обліку таких об’єктів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю:

— біологічний актив (живі рослина або тварина);

— сільськогосподарська продукція в момент її збору; Читать далее »

uchet_iuny

Облік інвестицій за методом участі в капіталі

«Головбух» № 29, 2015

Для консолідації з асоційованими компаніями інвестор при обліку власних інвестицій має використовувати метод участі у капіталі, за яким балансова вартість інвестиції відображає частку інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування. Тож розкриємо практично головні аспекти застосування такого методу

Згідно з МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» під методом участі в капіталі розуміють метод обліку, відповідно до якого інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують залежно від зміни частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об’єкта інвестування.

Згідно з цим методом інвестиція в асоційоване підприємство первісно визнається за собівартістю, Читать далее »